Останнє місто Донеччини куди привезли гуманітарну допомогу - це місто Слов’янськ, як виявилося там багато літніх людей, які були нам раді, але ми поділимося, яку гуманітарну допомогу ми надали:
- 51 пакунки з продуктами;
- 12 шт - памперси;
- 1 шт - крісло колісне;
- 2 шт - милиця(костиля);
- 5 шт - павербанк;
- 8 шт - ліхтарі;
- 6 шт - тонометр;
- 20 шт - ковдра;
- 3 шт - корм для котів;
- 10 шт - пральний порошок;
- одяг
Ми отримали шалену подяку від жителів суспільства глухих у місті Слов’янськ, і просять не забувати про них, і надалі допомагати. Але ми на цьому не зупиняємося, ми отримали від них багато запитів та потреби, але найбільше чого вони просили - це потужний слуховий апарат, який дасть можливість почути сирени, вибухи та вчасно вберегти своє життя, команда волонтерів працює над цим запитом, але якщо ви бажаєте підтримати нас, тоді переходьте до нашого розділу “Проєкти”, там є про потребу слухового апарату.
Звичайно про евакуацію, волонтери з жителями вже обговорили, як виявилося, багато причин чому не евакуюються, комусь шкода власного помешкання, хтось не знає куди виїхати, хоч і потерпає від бомбардування та прильотів, але вони відчувають, що це їхній дім, хоч і напівзруйнований.
Благодійна організація “Чую серцем”, довгий час орендує мінібус, і вже палко бажає мати власний транспортний засіб, на довгий час. Різниця між орендованою та власним мінібусом - це те, що коли орендуєш, не можеш завчасно евакуювати, не можеш завчасно допомогти на поміч, а також не можеш завчасно надати допомогу. Зі своїм транспортом, ми за одним повідомленням приїдемо на допомогу, заберемо все необхідне та врятуємо людей.
Час - це дорогоцінне в нашому житті, бо кожна витрачена година на очікування, це життя людини яку ми можемо врятувати. Щоб не почути “Ми запізнилися”.
У глухих - є глухі, якщо не ми, то хто?
