Волонтери “Чую серцем”, вдруге поїхали на гуманітарну місію на східну частину України, але в місто Костянтинівку завітали у 2024 році вперше, ми забезпечили їхні потреби, а саме:
- 21 пакунки з продуктами;
- 7 шт - ліхтарики;
- 1 шт - обігрівач;
- 7 шт - ковдри;
- 2 шт - корм для тварин;
- 4 уп - прального порошку;
- одяг;
- ліки.
Ось такий невеликий список гуманітарної допомоги ми покрили, але цього недостатньо, ми плануємо навідатися до міста знову з гуманітарною місією, бо при зустрічі ми поспілкувалися та дізналися, що ще їм потрібно.
Поспілкувавшись з жителями прифронтового міста, нам розповіли, що живуть в умовах виживання, шукаючи підробіток який є в місті, живуть на саму пенсію, і щиро вдячні за надання гуманітарної допомоги, це хоч трошки полегшує їм життя, але не довгостроково. Продукти, гігієна та побутова хімія закінчуються, і потрібно знову допомогти поповнити їхні запаси, поки місто тримається і люди теж.
Звичайно про евакуацію, волонтери з жителями вже обговорили, як виявилося, багато причин чому не евакуюються, комусь шкода власного помешкання, хтось не знає куди виїхати, тому місто Костянтинівка, хоч і потерпає від бомбардування та прильотів, але вони відчувають, що це їхній дім, хоч і напівзруйнований. Але, недалеко від міста за 15 км знаходиться Часів Яр, і поки місто тримає оборону від ворогів.
Якщо місто Часів Яр потрапить під окупацію, тоді Костянтинівка стане наступним містом руйнації російської агресії й жителі з порушенням слуху будуть вимушені евакуюватися, і вони розраховують на нашу допомогу. А щоб, допомогти їм, фонду потрібен власний мінібус.
Ваша підтримка та фінансова допомога, може завчасно врятувати життя людей, які живуть біля бойових дій, бо коли місто потрапить під окупацію, вже можливість евакуювати стане тяжко.
Підтримайте наш фонд - збираємо на мінібус VW Crafter 35, більше інформації дивіться у меню “Проєкт”.
Бо якщо не ми, то хто? Підтримка - це все що ви можете дати за сотню кілометрів, а щоб ваша підтримка була дієвим, то перетворіть вашу “Підтримку” на “Благодійні внески!”.
