11 листопад 2023 року, у місті Цюриху, Швейцарія, відбулася виставка глухого українського художника Анатолія Куралова, а також він волонтер БО "Чую серцем". Як все почалося та яким чином його картини розпочали подорож не тільки у Швейцарії, а ще встигли побувати в інших країнах. Почнемо з невеличкої історії.
Перший малюнок, який відтворив Анатолій - це коли ракета потрапила у багатоповерхівку, у місті Дніпрі, де постраждала сім'я з порушенням слуху, маленького хлопчика та батька знайшли мертвого під завалами, а глуху матір знайшли живою після довгого пошуку, вона не могла кричати та викликати про допомогу, і тому були значні ушкодження, вона вижила. Ця новина приголомшила всіх глухих, які мали бурхливі та агресивні емоції на цю трагедію, війна торкається всіх, навіть суспільства глухих. Анатолій вирішив перемістити свої почуття на полотно, змішуючи кольори, і в результаті, картина про руйнації будинку в Дніпрі, відображало рожевим та чорним відтінком. Чорний - це горе та смуток, а рожевий - це віра, сила та впевненість.
Після цієї картини, творчість Анатолія, пішла у швидкому темпі, він намалював 16 картин у палітрі рожевого та чорного кольору, першу свою виставку він представив кілька картин у Німеччині, місто Кьолн, 20-23 квітня, у галереї Discovery Art Fair, серед інших чуючих художників. Також, виставка відбулася 26 червня у галереї Galeria Gaudi, у Мадриді, Іспанія. І звичайно, персональна виставка Анатолія, відбулася для суспільства глухих у домі культури та міміки, театр "Райдуга", у Києві, помилуватися картинами можна було з 23 вересня по 8 листопада. І тепер, його картини були представлені в Швейцарії, місто Цюриху, серед людей з порушенням слуху, де з'їхалися по всій країни Швейцарії, і український глухий художник не став винятком, його допустили у цю виставку.
Завдяки Валерію Дем'янчуку, який переговорив з Marzia Brunner(Марзія Брунер), яка організувала виставку різних видів творчості серед людей з порушенням слуху, цей захід був організований для людей з порушенням слуху, щоб зустріти своїх друзів та знайомих обмінятися думками, провести майстер-класи, а також придбати вироби своїми руками. Валерій надав значення організаторки Марзії, що глухий художник не просто так, малює, що він передає у полотно всі сенси, болі, та страждання у цю картину, щоб показати його роботу - це важливо не тільки для нього, а й для України та суспільства глухих, а також підкреслив, що Анатолій Куралов волонтер БО "Чую серцем", і що від його продажу картин, кошти підуть у благодійну справу. І саме так, і сталося.
Благодійна організація "Чую серцем", отримали офіційного листа про допомогу придбати слуховий апарат для військового, який отримав, поранення та втратив слух. Ми волонтери, які глухі з народженням, для нас жити у повній тиші - є нормою, але не для того хто чув, і в один прекрасний момент став відчувати не звуки, а тишу. Звичайно, у нас є проєкт, де ми допомагаємо та забезпечуємо слуховим апаратом, і ось від одного продажу картини за 60 тис. грн, на ці кошти, сам глухий художник придбав слуховий апарат, та подарував військовому чути знову.
Сам Анатолій казав не одноразово, що від продажу його картини, кошти підуть у благодійну допомогу. Зараз у нього 36 картин, можна одну відмінусувати. Також на виставці, Валерій Дем'янчук та Анатолій Куралов розповідали про нашу Благодійну організацію "Чую серцем", показували презентацію, як наші волонтери їздили в прифронтові території, допомагати людям з порушенням слуху гуманітарно, про важливість донатів та нашу діяльність, мету та мрію бачити Україну в мирі та злагоді, для людей з порушенням слуху.
На цю виставку, звичайно прийшли подивитися українські біженці, які перебувають у Швейцарії в безпеці, коли зустрічаєш своїх, то це велика радість. Війна змусила розбігтися не тільки чуючих, але і людей з порушенням слуху, звичне життя в Україні, стало минулим, і побачити в іншій країні своїх українців - це тепло в душі.
Хочемо сказати, що вдячні Анатолію Куралову, за ці картини, через абстракцію ми бачимо та відчуваємо, що усі ці болі та страждання які ми переживаємо. Він як волонтер, відає багато доброзичливості у своїй справі. Валерію Дем'янчуку за те що попросив організаторку, відкрити для нас двері, та показати через чорні-рожеві палітри, всі ці відбитки війни в Україні. А Marzia Brunner(Марзія Брунер), дякуємо, що їй було не байдуже, показала часточку українського суспільства глухих у суспільство глухих швейцарців.
А також, дякуємо БО "Чую серцем", голова Олександр Земечев, що виділив кошти на поїздку до Швейцарії, аби представити картини глухого абстракціоніста.
У глухих - є глухі! Якщо не ми, то хто?
