Коли наші волонтери після двох локацій у Харкові, після ночівлі та накопичення енергії та сили, рушили до харківської області в місто Ізюм. Коли вони в’їхали у місто, волонтери спочатку не зрозуміли, чи вони у місті, чи все ще їдуть по трасі? Бо те що вони бачили по обидва боки своїх вікон - це зруйнований вщент гарне та квітучого міста Ізюм.
За кожним зруйнованим будинком, стояли ще десяток розвалених та побитих хат. Дивитися на це було неможливо, наша природа яка славиться квітучою та чарівною, тепер там всі дерева покалічені, повалені, обгорілі та стерті з землі. Трава та квіти проростають з надією та цвітуть, знищенними бомбами, радіацією та фосфором. Гарне місто Ізюм у якого залишилося у пам’яті нашого волонтера Романа Солдатова - вже не існує.
Місто нагадує як у фільмах апокаліпсиса, місто де повно воєнних дій та військових. Але на диво в місті залишилися люди з порушенням слуху приблизно 50-60 осіб, і наші волонтери рушили туди з гуманітарною місією. Нас зустріли радо та з душею, бо бачать своїх українських людей з порушенням слуху. Ми надали 16 пакунків гуманітарної допомоги, одяг та теплі речі.
Чи є в місті продуктові магазини, так є! Але купити продукти за космічними цінами не у кожного є змога, тим паче враховуючи, що місто не живе та немає роботи, щоб забезпечити себе та сім'ї та утримувати людей похилого віку, які мають проблеми зі здоров'ям. Там люди не живуть - а виживають!
Місцеві влаштували волонтерам міні екскурсію та розповіли історію про випадок з багатоповерхівкою, на нього впала бомба ФАБ-500, посеред жилого будинку, сильний вибух знищив усі інші будівлі навколо себе та знищив культурний клуб УТОГ для глухих. Будівля яка слугувала для людей з порушенням слуху місце власного дому та затишку, знищений вщент, зараз там стоять голі та пошкоджені стіни. А під багатоповерхівкою куди впала бомба, під завалами кричали та кликали на допомогу люди, але їм не могли допомогти українські війська, бо їх обстрілювали окупанти не даючи їм врятувати людей. Обстріли тривав місяць, коли наші відбили ворогів та прийшли на допомогу, але вже було запізно, геть усі померли від холоду та голоду, серед усіх загиблих були і діти.
Історія, яка жахає та змушує відчувати страх, але наші волонтери попри усі страхи та небезпеку, надали гуманітарну допомогу в місті Ізюм. Надали тільки частину допомоги, але потрібно покрити стовідсоткову потребу мешканцям, які живуть на своїх пенсіях, виживають та надіються на підтримку. Тому просимо кожного не будьте байдужими, допомагайте матеріально, продуктової, медично, одягом та інші побутовими речами, а також благодійними внесками. Пам’ятайте кожна допомога - це крок урятувати та полегшити життя тим хто - ВИЖИВАЄ!
Якщо не ми, то хто? Разом до перемоги! Разом пліч-о-пліч допомагати!
